<strong>сталинградская битва</strong>

Сталинградский фронт

Битва под Сталинградом и ее значение

Битва при Сталинграде: важные факты

Слайд 7

Поражение немецких войск на Орловско-Курской дуге

На начало февраля 1943 года, развивая наступление после Сталинграда, советские войска отвоевывали у немцев Курск и Белгород, а в середине месяца — Харьков. Между Курском и Орлом образовался 150-километровый выгин, который нависал над флангами немецких армий Центр и Юг. Получив от пленных информацию о времени начала наступления, советские артиллеристы ночью 5 июля подвергли массированному артиллерийскому обстрелу противника, который вышел из укрытий и готовился к атаке. Стало очевидно, что немецкий план раскрыт и элемент неожиданности потерян. Масштабное танковое сражение Второй мировой войны произошло в ходе Курской операции под с. Прохоровка. В нем приняли участие с обеих сторон от 6 до 6,5 тыс. танков и самоходных гаубиц. Немцы нанесли удар на южном участке фронта, но советские войска остановили их, разгромив танковую элиту рейха. 12 июля А. Гитлер приказал прекратить наступление, что обошлось Германии почти 30 тыс. погибших и 60 тыс. раненых. Прохоровка. Таким образом, Курское сражение закрепило успех Сталинградской битвы.

Слайд 8

Гимнастика для глаз

Слайд 9

Наступательные операции Черной Армии. Освобождение территории СССР. Боевые действия на Западном фронте и на Востоке

Хронология событий. После Курской битвы командование решило направить войска 1-го Украинского фронта генерала Николая Ватутина на взятие столицы Украины. Штурм немецкой обороны на Днепре начался 3 ноября 1943 года. И. Сталин поставил задачу взять Киев до 7 ноября — годовщины большевистского переворота 1917 года. Ошибки, допущенные советским командованием в планировании операции, привели к необоснованным потерям людей и боевой техники. Только 6 ноября 1943 года после ожесточенных боев советские войска вошли в украинскую столицу.

Слайд 10

Наступательные операции Черной Армии. Освобождение территории СССР. Боевые действия на Западном фронте и на Востоке

Хронология событий. Через неделю немцы в ходе контрнаступления снова захватили Житомир и к декабрю грозили также Киеву. Киевская операция привела к гибели более 400 тыс. бойцов, значительную часть которых составляла черная пехота (чернопиджаки, черносвитники) — неподготовленные и не вооруженные мужчины и подростки, мобилизованные на территории, оставленной немцами, которых бросали в бой на неизбежное гибель.

Слайд 11

Наступательные операции Черной Армии. Освобождение территории СССР. Боевые действия на Западном фронте и на Востоке

Хронология событий. В середине февраля 1944 года в районе Корсунь-Шевченковского (Черкасская область) капитулировало 30-тысячное объединение немецких войск. Вскоре советские войска вышли на линию границы Украины. Войска 4-го Украинского фронта, отдельный Приморский армии и корабли Черноморского флота к середине мая освободили Севастополь и весь Крымский полуостров.

Слайд 12

Наступальні операції Червоної Армії. Звільнення території СРСР. Бойові дії на Західному фронті та на СходіХронологія подійв липні 1943 р. союзні війська висадилися в Сицилії й у середині серпня захопили цей італійський острів. У травні 1944 р. капітулювало 240-тисячне німецько-італійське військо в Тунісі, на півночі Африки. У червні 1944 р. від гітлерівців було звільнено Рим; північ Італії німці утримували до весни наступного року.

Номер слайду 13

Наступальні операції Червоної Армії. Звільнення території СРСР. Бойові дії на Західному фронті та на СходіХронологія подій. На Далекому Сході в 1943-1944 рр. Японія відчайдушно обороняла від американських і австралійських військ численні острови, на яких були розташовані японські гарнізони. Основною подією на Тихоокеанському фронті в 1943 р. стала битва за о. Окінаву. У 1944 р., після знищення більшості японських кораблів у битві в затоці Лейте, американці відновили контроль над Філіппінами. Водночас з баз, розташованих в Індії, англійці завдали удар по японцях у Бірмі. Японці також були змушені воювати з місцевими партизанами. Спроба в 1944 р. перейти в наступ проти Індії завершилася для японців черговою невдачею. Поразка Японії була питанням часу. Отже, Німеччина на Західному фронті та Японія на Далекому Сході остаточно втратили ініціативу й на всіх напрямках розпочали оборону.

Номер слайду 14

Підсумки третього етапу Другої світової війни. Військова кампанія 1943 — весни 1944 р. розпочалася масштабною битвою під Сталінградом, успіх якої був закріплений у Курській битві, і завершилася виходом Червоної армії до державного кордону СРСР з подальшим перенесенням бойових дій на територію Східної та Центральної Європи. На Орловсько-Курській дузі були знищені найкращі танкові війська вермахту. Німеччина на Західному фронті та Японія на Далекому Сході остаточно втратили ініціативу й на всіх напрямках розпочали оборону. Неминучість поразки Німеччини та її союзників ставала дедалі чіткішою.

Номер слайду 15

17 липня 1942 р. — 2 лютого 1943 р. — Сталінградська битва.5 липня — 23 серпня 1943 р. — битва на Орловсько-Курській дузі. Липень 1943 р. — десант союзників на Сицилії.6 листопада 1943 р. — взяття Червоною армією м. Києва.

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Практична частина уроку: використовуючи додаткову інформацію виконати завдання (надіслати в електронний щоденник)Пояснити чому саме Сталінградська битва, битва під Аль – Алемейном та битва за Мідвей ототожнюються з корінним переломом у Другій Світовій війні.

Номер слайду 18

Номер слайду 19

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 22

Stalingradska bitva 17 lipnya 1942 2 lyutogo 1943 bitva radyanskih vijsk proti nimeckih italijskih rumunskih i ugorskih vijsk u hodi Nimecko radyanskoyi vijni Bitva bula odniyeyu z najvazhlivishih podij Drugoyi svitovoyi vijni j poryad z bitvoyu na Kurskij duzi bula perelomnim momentom u hodi voyennih dij pislya yakogo nimecki vijska vtratili strategichnu iniciativu Stalingradska bitvaDruga svitova vijnaVulichni boyi v StalingradiVulichni boyi v StalingradiKoordinati 48 42 00 pn sh 44 31 00 sh d 48 7000000000277779577118054 pn sh 44 5166666666947747899030219 sh d 48 7000000000277779577118054 44 5166666666947747899030219Data 17 lipnya 1942 2 lyutogo 1943Misce Stalingrad SRSRRezultat Peremoga Chervonoyi armiyi Znishennya 6 yi armiyi ta perehid strategichnoyi iniciativi po vsij liniyi frontu do SRSRStoroniSRSR Tretij Rejh Italiya Rumuniya Ugorshina HorvatiyaKomanduvachiMikola Vatutin Kostyantin Rokossovskij Andrij Yeromenko Vasil Gordov Semen Timoshenko Vasil Chujkov Rodion Malinovskij Erih fon Manshtejn Fridrih Paulyus German Got Volfram fon Rihtgofen Maksimilian fon Vejhs Petre Dumitresku Italo Gariboldi Gustav YaniVtratiblizko 1 143 000 zagiblih i poranenih blizko 1 500 000 zagiblih i poranenih 1 Stalingradska bitva stala odniyeyu z najzapeklishih i krovoprolitnih v istoriyi lyudstva za kilkistyu sumarnih bezpovorotnih vtrat ubiti pomerli vid ran u gospitalyah znikli bezvisti storin Vona podilyayetsya na dva periodi nastup nimeckih vijsk z 23 serpnya po 18 listopada 1942 roku i kontrnastup radyanskih vijsk z 19 listopada 1942 roku po 2 lyutogo 1943 roku Prosuvannya nimeckih vijsk pid chas Operaciyi Blau z travnya po listopad 1942Zmist 1 Plan Blau 2 Pochatok bitvi 3 Boyi u Stalingradi 4 Kontrnastup radyanskih vijsk 5 Sprobi prorivu kilcya 6 Znishennya otochenih vijsk 7 Naslidki 8 Mifi Stalingradskoyi bitvi 9 Uchast u bitvi kolaboracionistiv 10 Div takozh 11 Primitki 12 DzherelaPlan Blau RedaguvatiDokladnishe Plan Blau Navesni 1942 roku Gitler buv povnij rishuchosti povernuti sobi iniciativu na Shidnomu fronti pislya rizkogo provalu bitvi pid Moskvoyu Za dopomogoyu nimeckogo nastupu yakij mali zdijsnyuvati dvi grupi vijsk zagalnoyu chiselnistyu ponad 1 miljon lyudej ta blizko 2500 tankiv za pidtrimki vijsk satelitiv Rumuniyi Ugorshini ta Italiyi blizko 600 000 osib povinni buli ostatochno rozgromiti radyanski vijska na pivdni krayini z metoyu zahoplennya basejniv Donu i Volgi ovolodinnya vazhlivim promislovim mistom Stalingradom vuzlom richkovogo ta zaliznichnogo spoluchennya vazhlivim mashinobudivnim centrom a potim opanuvati naftovimi sverdlovinami Kavkazu dlya zabezpechennya Nimechchini dostatnoyu kilkistyu energetichnih resursiv neobhidnih dlya prodovzhennya vijni 5 kvitnya 1942 roku Gitler zatverdiv Direktivu verhovnogo golovnokomanduvannya vermahtu 41 v yakij bulo vikladeno zagalnij zadum nastupu v litnij kampaniyi 1942 roku Cya ambitna direktiva bula zasnovana golovnim chinom na pomilkovomu pripushenni Gitlera pro neminuche materialne ta moralne visnazhennya Chervonoyi Armiyi pislya velicheznih vtrat ponesenih u 1941 roci 2 Pochatok operaciyi Blau buv zaplanovanij na kinec travnya 1942 roku Tim ne menshe kilka odinic nimeckih i rumunskih armij yaki povinni buti chastinoyu operaciyi brali uchast v oblozi Sevastopolya i v boyah na Kerchenskomu pivostrovi Zatrimki v zakinchenni oblogi vidkladali datu pochatku operaciyi kilka raziv do kincya chervnya Vijskova rozvidka j organi derzhbezpeki SRSR donosili svoyemu kerivnictvu sho golovnij udar Nimechchina zavdast na pivdni radyansko nimeckogo frontu Prote dani rozvidki ne buli povnistyu vrahovani Stavka Verhovnogo golovnokomanduvannya ta Genshtab Chervonoyi armiyi vihodili z togo sho najsilnishe ugrupovannya vermahtu prodovzhuvalo perebuvati na centralnij dilyanci radyansko nimeckogo frontu yak i ranishe zagrozhuyuchi stolici SRSR Tomu voni vvazhali najbilsh jmovirnim sho golovnij udar vermaht zavdast na moskovskomu napryamku Dlya zdijsnennya nastupu nimecka grupa armij Pivden bula rozdilena na grupi armij A i V Odna z grup sho skladalasya z 1 yi tankovoyi armiyi i 17 yi armiyi mala nastupati na pivden na Kavkaz Insha grupa u skladi 6 yi armiyi i 4 yi tankovoyi armiyi mala prosuvatisya do Volgi ta zahopiti Stalingrad Pochatok bitvi RedaguvatiNastup bulo rozpochato 28 chervnya Ataki buli uspishnimi nasampered tomu sho radyanski vijska chinili nevelikij opir u stepu i pochali bezladnij vidstup na shid Kilka sprob vijsk Chervonoyi Armiyi vidnoviti liniyu oboroni ne mali uspihu bo zaznali napadu z boku nimeckih vijsk na flangah Nastupnogo tizhnya utvorilis dva osnovnih kotli yaki buli nevdovzi znisheni na pivnich vid Harkova ta u Rostovskij oblasti U toj zhe chas ugorski vijska razom z 4 yu tankovoyu armiyeyu pochali nastup na Voronezh i zahopili pravoberezhnu chastinu mista 5 lipnya 1942 roku 17 lipnya chastini nimeckih 17 yi ta 1 yi tankovoyi armij zahopili Voroshilovgrad nini Lugansk chim bulo zaversheno opanuvannya promislovo vazhlivogo regionu Donbasu 23 lipnya 1942 Gitler pidpisav direktivu 45 pro prodovzhennya operaciyi Braunshvejg najvazhlivishoyi chastini planu litnoyi kampaniyi 1942 roku Grupa armij A silami 17 yi polovoyi 1 j i 4 yi tankovih armij otrimala zavdannya nastupati na Kavkaz Grupa armij B silami 6 yi polovoyi armiyi povinna bula zavdati udar po Stalingradu zahopiti jogo j opanuvati pereshijok mizh Donom ta Volgoyu 3 4 Pid chas prosuvannya 4 yi tankovoyi armiyi ta 6 yi armiyi utvorilasya masivnij korok cherez poganij stan dorig u Rostovskij oblasti Ce viklikalo zatrimku v rusi nimeckih vijsk Pislya cogo Gitler zminiv svoyu dumku i viddav nakaz 4 j tankovij armiyi nastupati na Stalingrad Do kincya lipnya nimci dosyagli Donu na vsij liniyi vid Voronezha do Rostova na Donu 27 lipnya pislya nedovgih vulichnih boyiv voni vzyali Rostov i nastupnogo dnya dosyagli mista Kalach na Donu na shid vid Donskoyi dugi lishe za 70 km vid Stalingrada Z togo momentu voni pochali vikoristovuvati vijska svoyih italijskih ugorskih i rumunskih soyuznikiv po osi shobi prikriti svij pivnichnij flang Pislya vtrati Rostova na Donu Stalin vidav nakaz 227 yakij vidomishij pid nazvoyu Ni kroku nazad Zokrema cej dokument zaboronyav samovilnij vidstup bez nakazu komanduvannya a takozh zgidno z nim buli stvoreni zagorodzhuvalni zagoni 5 U kinci lipnya radyanske komanduvannya zrozumilo namiri Gitlera 1 serpnya 1942 roku Stalin priznachiv general polkovnika Andriya Yeromenka komanduvachem Pivdenno Shidnogo frontu Yeromenko i politichnij komisar Mikita Hrushov planuvali oboronu Stalingrada U shidnij chastini mista sho prostyaglasya vzdovzh Volgi bulo zoseredzheno bilshe vijsk dlya oboroni Z cih pidrozdiliv bula sformovana 62 ga armiya i 1 veresnya yiyi komanduvannya bulo dorucheno general lejtenantu Vasilyu Chujkovu Chujkov otrimav nakaz zahishati Stalingrad za bud yaku cinu 28 lipnya 1942 stavka VGK dlya ob yednannya zusil i polipshennya kerivnictva vijskami utvorila z Pivdennogo ta Pivnichno Kavkazkogo frontiv yedinij Pivnichno Kavkazkij front komanduvach marshal Radyanskogo Soyuzu S Budonnij jomu v operativnomu vidnoshenni buli pidlegli Chornomorskij flot komanduvach vice admiral F Oktyabrskij i Azovska vijskova flotiliya komanduvach kontr admiral S Gorshkov Pered frontom postavili zavdannya vidnoviti stanovishe Chervonoyi armiyi na pivdennomu berezi Donu 1 serpnya 1942 protyagom zapeklih oboronnih boyiv na Donu v rajoni stanic Kletska j Cimlyanska radyanski vijska zalishili misto Salsk Naprikinci serpnya vijska 63 yi i 1 yi gvardijskoyi armij proveli nastupalnu operaciyu Bulo vizvoleno Serafimovich i zahopleno placdarm na Donu z yakogo u listopadi rozgornuvsya radyanskij nastup na Stalingrad Na pivden vid Stalingrada nimeckij nastup namagalisya zupiniti vijska 64 yi i 57 yi armij operativnoyi grupi frontu i korabli Volzkoyi flotiliyi Boyi u Stalingradi RedaguvatiStalin zaboroniv povnu evakuaciyu zhiteliv mista shobi yihnya prisutnist spriyala zahisnikam v organizaciyi oporu Civilni osobi vklyuchno z zhinkami ta ditmi buli mobilizovani dlya kopannya transhej i budivnictva oboronnih pozicij 6 Masovi bombovi ataki lyuftvaffe 23 serpnya prizveli do pozhezh v yakih zaginuli tisyachi mirnih zhiteliv i yaki peretvorili misto v misyachnij landshaft 7 80 zhitlovih budinkiv v misti buli znisheni Odnim iz pershih udar prijnyav 1077 j zenitnij polk sformovanij perevazhno z molodih zhinok bez nalezhnoyi pidgotovki Popri ce i z nevelikoyu pidtrimkoyu vid inshih radyanskih pidrozdiliv garmatni rozrahunki zajnyali poziciyi proti nastupayuchih nimeckih tankiv 16 yij tankovij diviziyi dovelosya bitisya proti 1077 go polku poki vsi jogo 37 batarej ne buli znisheni abo zahopleni v polon nbsp Radyanski oboronni poziciyi Do kincya serpnya grupa armij B dosyagla Volgi pivnichnishe vid Stalingrada 8 Podalshe prosuvannya uzdovzh richki na pivden vid mista bulo nastupnim krokom U pochatkovij fazi operaciyi znachnu chastinu radyanskih vijsk stanovilo robitniche opolchennya skladene z lyudej ne pov yazanih z vijskovim virobnictvom Za korotkij period zavodi mista buli pereprofilovani dlya virobnictva tankiv Voni nadhodili bezposeredno z zavodiv na front chasto navit nepofarbovani abo z ne do kincya nalashtovanimi pricilami Z 1 veresnya 1942 roku radyanski vijska mogli postachati svoyi chastini v Stalingradi nebezpechnoyu perepravoyu cherez Volgu Mizh ruyinami zrujnovanogo mista 62 ga armiya oblashtovuvala svoyi oboronni poziciyi v zhitlovih budinkah i zavodah Boyi v misti buli zhorstokimi i vidchajdushnimi nbsp Vulichni boyi u Stalingradi Nimecki vijska nastupayuchi na Stalingrad zaznali vazhkih vtrat Nimecka vijskova doktrina bula zasnovana na tisnij spivpraci mizh tankami pihotoyu artileriyeyu j aviaciyeyu Dlya efektivnij protidiyi yij taktika radyanskih vijsk polyagala v tomu shobi liniya frontu prolyagala yakomoga blizhche do pozicij suprotivnika Chujkov nazivav yiyi taktikoyu prijnyattya nimciv Cya taktika zmushuvala nimecku pihotu vesti borotbu bez pidtrimki cherez rizik udaru po svoyih Ce pozbavlyalo nimecki vijska bezposerednoyi aviacijnoyi pidtrimki j oslablyuvalo pidtrimku artileriyeyu Vazhka borotba jshla za kozhnu vulicyu kozhen zavod kozhen budinok pidval i shodi Nimci nazivali cej bezprecedentnij tip miskih vulichnih boyiv Rattenkrieg shuryacha vijna Borotba za Mamayiv Kurgan pagorb poruch z mistom bula osoblivo neshadnoyu Visota perehodila na inshij bik kilka raziv Protyagom odnogo z radyanskih kontrnastupiv shob povernuti Mamayiv kurgan radyanski vijska vtratili cilu diviziyu sho skladayetsya z 10 000 cholovikiv za odin den U zernoshovishi sili buli tak blizko odin do odnogo sho radyanski ta nimecki soldati mogli chuti dihannya odin odnogo Bojovi diyi u zernoshovishi trivali kilka tizhniv poki nimecki vijska ne pidirvali bunker V inshij chastini mista budivlya yaku zahishav vzvod pid komanduvannyam serzhanta Yakova Pavlova bula peretvorena na fortecyu Budivlya yaku piznishe nazvali budinkom Pavlova znahodilasya na vidkritomu prostori v centri mista Soldati otochili budinok minnimi polyami vstanovili kulemetni poziciyi u viknah i zrobili otvori v stinah fundamentu dlya krashoyi mobilnosti Uspihu dosyagli radyanski snajperi sho zavdavali nimcyam znachnih vtrat Najvidomishij z nih Vasil Zajcev nalichuye 242 ubitih pid chas boyu 9 Cherez skladnu situaciyu nimci peredali vazhku artileriyu v misto vklyuchayuchi kilka gigantskih 600 mm minometiv Nimecki vijska odnak ne sprobuvali stvoriti placdarm na inshomu berezi Volgi U listopadi pislya troh misyaciv krivavoyi bitvi nimecki vijska nareshti dosyagli beregiv Volgi u centri mista zahopivshi 90 mista i rozdiliti radyanski vijska sho zalishilisya u dvoh nevelikih kotlah Krim togo kriga na Volzi stvorila problemi dlya postavok harchuvannya dlya radyanskih vijsk Popri ce bojovi diyi trivali osoblivo na shilah Mamayivogo Kurganu i na zavodi v pivnichnij chastini mista Bitva za stalelivarnij zavod traktornij zavod ta zavod zbroyi stali znamenitimi Pid chas togo yak radyanski soldati zahishali svoyi poziciyi fabrichno zavodski robitniki prodovzhuvali remont tankiv ta inshoyi zbroyi blizko do liniyi boyu Kontrnastup radyanskih vijsk RedaguvatiDokladnishe Operaciya Uran Voseni radyanskij general polkovnik Oleksandr Vasilevskij yakij vidpovidav za strategichne planuvannya v rajoni Stalingrada zoserediv znachnu masu radyanskih vijsk v stepu na pivnich i pivden vid Stalingrada Pivnichnij flang nimeckih vijsk buv osoblivo vrazlivim tomu sho vin buv zahishenij ugorskimi rumunskimi ta italijskimi vijskami sho za rivnem ozbroyennya pidgotovki ta bojovogo duhu znachno postupalisya vermahtu Plan Vasilevskogo peredbachav strimati tisk nimeckih vijsk u misti a potim rozbivshi pogano ukomplektovani i slabo zahisheni flangi otochiti Stalingrad Operaciyi bulo dano kodove im ya Uran i rozpochalas odnochasno z operaciyeyu Mars yaka bula spryamovana proti grupi armij Centr 19 listopada 1942 roku Chervona armiya rozpochala operaciyu Uran Nastupayuchi radyanski vijska pid komanduvannyam generala Mikoli Vatutina skladalisya z troh povnih armij 1 yi gvardijskoyi 5 ta tankovoyi i 21 yi armiyi do skladu yakih vhodili 18 pihotnih divizij 8 tankovih brigad 2 mehanizovani brigadi 6 kavalerijskih divizij ta protitankova brigada Rumunski vijska pochali gotuvatisya do oboroni ale buli vidrazu vidkinuti Nechislenna i pogano osnashena 3 tya rumunska armiya yaka znahodilasya na pivnichnomu flanzi 6 yi nimeckoyi armiyi bula rozgromlena pislya dnya duzhe vazhkoyi oboroni Radyanski 26 j i 4 j tankovi korpusi rushili na Kalach Iz pivnochi Donskij front komanduvach general lejtenant K K Rokossovskij nastupav na Vertyachij 20 listopada 1942 roku rozpochavsya nastup radyanskih vijsk dvoma armiyami na pivdni vid pozicij sho zajmav rumunskij 4 j armijskij korpus Rumunski vijska yaki skladalisya v osnovnomu z kavaleriyi buli rozbiti majzhe vidrazu tankistami 4 go mehanizovanogo korpusu Stalingradskogo frontu Radyanski vijska shvidko prosuvalisya na zahid i zustrilisya cherez dva dni nedaleko vid mista Kalach zamknuvshi kilce navkolo nimeckih vijsk u Stalingradi 10 V otochennya potrapilo vid 250 000 do 290 000 soldativ krayin Osi za radyanskimi danimi 330 000 Ce vklyuchalo v sebe chotirnadcyat pihotnih tri tankovi tri motorizovani odnu protipovitryanu i dvi rumunski diviziyi ta horvatskij polk Radyanski vijska nevdovzi stvorili dvi liniyi oboroni vnutrishnoyi shob zahistitisya vid atak z kotla i zovnishnoyi shob zahistitisya vid mozhlivih sprob deblokuvannya otochennya U svoyij promovi 30 veresnya Gitler zayaviv sho nimecka armiya nikoli ne pokine Stalingrad U zasidanni nimecki generali zaproponuvali do stvorennya novih oboronnih rubezhiv na zahodi za liniyeyu richki Don Na ce German Gering zayaviv sho Lyuftvaffe zmozhut postachati 6 tu armiyu cherez povitryannij mist Nimecka 6 ta armiya bula najbilshoyu odiniceyu cogo tipu majzhe vdvichi bilshe zvichajnoyi regulyarnoyi nimeckoyi armiyi Chastini 4 yi tankovoyi armiyi buli takozh zahopleni u kotli Nimecki vijska v Stalingradi potrebuvali 500 tonn na dobu a Lyuftvaffe mogli dostaviti maksimum 300 tonn Odnak Gitler pidtrimav propoziciyu Geringa Lyuftvaffe pochali postavki majzhe odrazu Vazhka radyanska zenitna artileriya i vinishuvachi dlya perehoplennya prizveli do vtrati bagatoh nimeckih transportnih litakiv Zimova pogoda takozh znizhuvala efektivnist nimeckih VPS Transportni litaki yakim vdalosya dosyagti oblozhenogo anklavu evakujovuvali tehnichnih fahivciv i hvorih ta poranenih Cherez nestachu prodovolstva nimecka armiya postijno goloduvala sho prizvodilo do fizichnogo visnazhennya soldat Takozh pochali shvidko zakinchuvatisya palivo i medikamenti i tisyachi pochali vmirati vid golodu hvorob i zamerzannya Sprobi prorivu kilcya RedaguvatiDokladnishe Operaciya Vintergevitter nbsp Nimeckij tankBilya velikoyi zakruti Donu bula sformovana nova grupa nimeckih armij Ce bula grupa armij Don komanduvachem yakoyi buv priznachenij feldmarshal Erih fon Manshtejn Manshtejn stabilizuvav front za mezhami stalingradskogo kotla shlyahom reorganizaciyi nimeckih z yednan i zalishkiv rumunskih vijsk sho buli rozbiti v operaciyi Uran Pislya zaluchennya pidkriplennya z inshih rajoniv Shidnogo frontu i z okupovanoyi Franciyi 12 grudnya Manshtejn rozpochinaye operaciyu Zimova burya nim Wintergewitter shob rozblokuvati Paulyusa Nimeckij 57 j tankovij korpus za pidtrimki rumunskih chastin ide vid Kotelnikovo na pivnichnomu shodi vid Stalingrada i pislya tizhnya zapeklih boyiv z radyanskoyu 51 yu armiyeyu dolaye bilshu chastinu distanciyi Dosyagnuvshi richki Mishkova liva pritoka Donu mensh nizh 40 km vid pozicij oblozhenih vijsk Manshtejn zmushenij pripiniti svij nastup cherez poneseni vtrati Propoziciyi 6 yi armiyi sprobuvati prorvati otochennya zseredini buli vidkinuti Gitlerom 23 grudnya nimeckij kontrnastup bulo nareshti pripineno Znishennya otochenih vijsk RedaguvatiDokladnishe Serednodonska operaciya ta Operaciya Kilce U sichni 1943 roku pochinayetsya novij nastup radyanskih vijsk operaciya Saturn metoyu yakogo bulo prorvati nimecki vijska na richci Don i zahopiti Rostov na Donu U razi uspihu cogo nastupu inshi grupi armij Pivden buli b otocheni na Kavkazi Nimci prijnyali taktiku mobilnoyi oboroni v yakij znachnu rol vidigravali bronetankovi vijska Radyanski vijska ne dosyagli Rostova ale borotboyu zmusili fon Manshtejna vidtyagti grupu armij na pivden vid Kavkazu i stabilizuvati front blizko 250 km vid mista 6 ta armiya v nash chas koli beznadijno vtratila mozhlivist poryatunku ale vijskam v Stalingradi ne povidomili pro ce i voni prodovzhuvali vvazhati sho pidkriplennya bulo u dorozi Deyaki nimecki oficeri prosili Paulyusa protistoyati nakazam Gitlera i zamist cogo sprobuvati virvatisya z mista ale vin vidmovivsya nbsp Nimecki vijskovopoloneniPislya vidstupu na zahid grupi armij Don radyanski vijska pristupili do pidgotovki do operaciyi Kilce ros Kolco Yiyi zdijsnennya pokladalosya na vijska Donskogo frontu posileni troma armiyami Stalingradskogo frontu 11 Pislya togo yak Paulyus vidhiliv propoziciyu zdatisya radyanski vijska 10 sichnya 1943 pochali masovij artilerijskij obstril nimeckih pozicij a potim shturm Pislya dvoh dniv intensivnih bojovih dij zahidni nimecki poziciyi rozpalisya 15 sichnya chastini radyanskoyi 65 yi armiyi zajnyali aeroport poblizu rozplidnika Visim nimeckih divizij pripinit svoye isnuvannya yak vijskovi formuvannya 3 tya 29 ta i 60 ta motorizovani 44 ta 76 ta 113 ta 297 ma i 376 ta pihotni Cherez tizhden nimci vtratili kontrol nad ostannim aeroportom U toj chas ponad 100000 nimeckih soldativ zalishalosya v Stalingradi 21 sichnya v otochenni na hutori Novo Georgiyevskomu z nimeckogo komandnogo skladu zaginuv Karl Ajbl general pihoti posmertno 1943 Protyagom p yatnadcyati dniv teritoriya sho znahodilasya pid nimeckim kontrolem skorotilasya z 1400 do 100 km 26 sichnya tankovi chastini 65 yi armiyi zimknulisya z 13 yi gvardijskoyu diviziyeyu na Mamayivomu Kurgani i rozdilili nimecku grupu na dvi chastini 30 sichnya Gitler pidvishiv Paulyusa u feldmarshali Nimecki feldmarshali nikoli ne buli vzyati v polon i Gitler ochikuvav sho Paulyus bude bitisya na smert abo vchinit samogubstvo Popri ce Paulyus zdavsya koli radyanski vijska pidijshli do jogo shtabu v ruyinah golovnogo univermagu Pivdenna grupa nimeckih vijsk zdalasya 31 sichnya za nakazom Paulyusa Pivnichna kapitulyuvala 2 lyutogo 1943 91000 vtomlenih hvorih i goloduyuchih nimciv buli vzyati v polon Sered uv yaznenih bulo 22 generali Naslidki Redaguvati nbsp Medal Za oboronu Stalingrada Z seredini sichnya 1943 roku she pid chas Stalingradskoyi bitvi Chervona Armiya rozpochala novij velikij nastup proti nimciv ta yih soyuznikiv u mezhirichchi Donu i Siverskogo Dincya yakij zavershivsya v berezni bitvoyu za Harkiv U toj zhe chas nimecka armiya vidstupila z Kavkazu ale zberegla Novorosijsk i Tamanskij pivostriv Tak cherez dev yat misyaciv pislya nimeckogo nastupu liniya frontu povernulasya nazad na poziciyi minulogo lita 12 Obidvi voyuyuchi storoni zaznali vazhkih vtrat ale nimecki vidshkodovuvalisya vazhche cherez perevazhannya u lyudskih resursah SRSR Krim togo nacistska Nimechchina vtratila bagato vijskovoyi tehniki zapasiv paliva i prestizh sered svoyih soyuznikiv Pid chas radyanskogo kontrnastupu pislya 19 listopada 1942 r Nimechchina vtratila blizko 2000 tankiv ta shturmovih garmat blizko 3000 vinishuvachiv bombarduvalniki i transportnih litakiv i bilsh nizh 10 000 garmat i minometiv proti 4341 tankiv i 2769 litakiv vtrachenih radyanskoyu storonoyu Nimeckij vijskovij promislovosti bulo vazhko vidshkodovuvati zrostayuchi vtrati Dlya SRSR vtrata takoyi kilkosti tehniki ne bula kritichnoyu dlya promislovosti nastilki silnoyi derzhavi vidshkoduvati taki vtrati mozhna bulo za dekilka tizhniv dzherelo 22 grudnya 1942 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bulo vvedeno medal Za oboronu Stalingrada yakoyu nagorodzhuvalisya osobi sho bezposeredno brali uchast u oboroni Stalingrada 1 travnya 1945 roku Stalingradu bulo prisvoyeno zvannya misto geroj yak daninu geroyizmovi jogo zahisnikiv Mifi Stalingradskoyi bitvi RedaguvatiVidomij mif pro te sho Stalingradska bitva vidoma masovimi stratami radyanskih soldativ radyanskoyu vladoyu nibi to tilki za rezultatami vijskovogo tribunalu bulo stracheno 13 500 soldativ 13 Uchast u bitvi kolaboracionistiv RedaguvatiU skladi armiyi Paulyusa pid chas bataliyi perebuvalo blizko 52 000 kolishnih radyanskih gromadyan givi bilshist z yakih bula potim rozstrilyana radyanskoyu vladoyu 14 Div takozh RedaguvatiMech Stalingrada Stalingrad film 1993 https www wattpad com story 215712645 1942 rik 1942 rik Dumanskij B I Primitki Redaguvati Anthony Tihamer Komjathy 1982 A Thousand Years of the Hungarian Art of War Toronto Rakoczi Foundation pp 144 45 Bauer 1971 vol 4 pp 138 140 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 lyutogo 2009 Procitovano 10 listopada 2010 1 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 serpnya 2005 Procitovano 10 listopada 2010 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 listopada 2010 Procitovano 5 listopada 2010 http www trud ru article 23 08 2000 10787 stalingrad den pervyj html http militera lib ru db halder 1942 08 html http www warheroes ru hero hero asp Hero id 481 http militera lib ru h samsonov1 07 html http militera lib ru h samsonov1 09 html http militera lib ru h tippelskirch 07 html http uprava maryno net Stalingradskay bitva 10 htm Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 9 travnya 2012 http ricolor org history roa ks Dzherela RedaguvatiGricyuk V M Koval M V Stalingradska bitva 1942 1943 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 786 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stalingradska bitvaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Stalingradska bitvaDyorr G Pohod na Stalingrad M Voenizdat 1957 140 s ros Isaev A V Stalingrad Za Volgoj dlya nas zemli net M Yauza Eksmo 2008 448 s Vojna i my 10000 prim ISBN 9785699262366 ros Isaev A V Kogda vnezapnosti uzhe ne bylo Istoriya VOV kotoruyu my ne znali M Yauza Eksmo 2006 480 s 8000 prim ISBN 5699119493 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stalingradska bitva amp oldid 38279778

Мапа німецького контрнаступу в битві при Камбре у 1917 році.

У ході контрнаступу військо розвиває контратаку, перехоплюючи тактичну ініціативу та нав’язуючи супротивнику власну волю. Основна перевага контрнаступу полягає в тому, що на відміну від оборони, при якій тилові підрозділи відтягнуті від лінії фронту, супротивник, що наступає, підтягує їх щонайближче аби мати можливість безперебійного забезпечення військ. У ситуації, коли наступ супротивника зупинено і частини, що оборонялися, переходять в контрнаступ, тилові підрозділи ворога залишаються беззахисними та зазвичай потрапляють до оточення.

Сталінградська битва

# вікіпедія, Популярність: 100

Переломний момент Другої світової війни

Сталінградська битва – битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після якого німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. Битва тривала 200 днів, з 17 липня 1942 року по 2 лютого 1943 року, і закінчилася повною перемогою радянських військ.

Причини Сталінградської битви

Причиною Сталінградської битви стало прагнення німецького командування захопити Сталінград, важливий стратегічний центр на південному фланзі радянсько-німецького фронту. Місто було великим промисловим центром, а також важливим транспортним вузлом, який з’єднував Центральну Росію з Кавказом і Середньою Азією.

Співвідношення сил

Напередодні битви сили сторін були приблизно рівними. Німецькі війська мали перевагу в техніці та авіації, але радянські війська мали перевагу в чисельності та моральному дусі. До початку битви німецькі війська налічували близько 220 тисяч солдатів і офіцерів, 2500 танків, 1250 літаків. Радянські війська налічували близько 240 тисяч солдатів і офіцерів, 1500 танків, 1000 літаків.

Хід битви

Сталінградська битва почалася 17 липня 1942 року з нападу німецьких військ на радянські позиції на північ і південь від Сталінграда. Німцям вдалося прорвати радянську оборону і оточити Сталінград. Однак радянським військам вдалося утримати місто, перейшовши до оборони.

Є питання? Запитай в чаті з ШІ!

Битва за Сталінград тривала протягом 200 днів. Вона включала в себе запеклі бої на околицях міста, а також в самому місті. Німецькі війська намагалися штурмувати місто, але радянські війська відбивали всі атаки. У грудні 1942 року радянські війська перейшли в контрнаступ і оточили німецьку 6-ту армію. 2 лютого 1943 року німецька 6-та армія капітулювала.

Підсумки битви

Сталінградська битва закінчилася повною перемогою радянських військ. Німецькі війська понесли величезні втрати: близько 300 тисяч солдатів і офіцерів загинуло, було взято в полон близько 90 тисяч солдатів і офіцерів. Радянські війська також понесли великі втрати: близько 478 тисяч солдатів і офіцерів загинуло.

Сталінградська битва стала переломним моментом у ході Другої світової війни. Після цієї битви німецькі війська втратили стратегічну ініціативу і перейшли до оборони.

Значення Сталінградської битви

Сталінградська битва мала велике значення для ходу Другої світової війни. Перемога радянських військ продемонструвала силу і міць Червоної Армії, а також внесла вагомий внесок у перемогу над фашизмом.

Висновок

Сталінградська битва є одним з найважливіших подій в історії Другої світової війни. Перемога радянських військ в цій битві стала переломним моментом у ході війни і значно наблизила перемогу над фашизмом.

Часті питання про Сталінградську битву

1. Коли відбулася Сталінградська битва? 2. Які причини Сталінградської битви? 3. Яке співвідношення сил було напередодні битви? 4. Як розвивався хід битви? 5. Які підсумки Сталінградської битви?

У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!

Опубліковано на 01 01 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.

Сталінградська битва (23 серпня 1942 — 2 лютого 1943) — велика битва на Східному фронті Другої світової війни, де нацистська Німеччина та її союзники безуспішно боролися з Радянським Союзом за контроль над містом Сталінградом (пізніше перейменованим на Волгоград) у Південна Росія.Битва відзначалася запеклими ближніми боями та прямими нападами на цивільних під час повітряних нальотів, при цьому битва була втіленням міської війни.Сталінградська битва була найбільш смертоносною битвою під час Другої світової війни та однією з найкривавіших битв в історії воєнних дій, загальна кількість жертв якої становить 2 мільйони людей.Сьогодні Сталінградська битва вважається переломним моментом на європейському театрі війни, оскільки вона змусила Oberkommando der Wehrmacht (німецьке верховне командування) вивести значні військові сили з інших районів окупованої Європи, щоб компенсувати втрати Німеччини на Східній Фронт.Перемога під Сталінградом активізувала Червону Армію та змінила баланс сил на користь Рад.Сталінград мав стратегічне значення для обох сторін як великий промисловий і транспортний вузол на Волзі.Той, хто контролював Сталінград, мав би доступ до нафтових родовищ Кавказу;і контроль над Волгою.Німеччина, яка вже працювала на скорочення поставок палива, зосередила свої зусилля на просуванні вглиб радянської території та захопленні нафтових родовищ за будь-яку ціну.4 серпня німці почали наступ силами 6-ї армії та частин 4-ї танкової армії.Атака була підтримана інтенсивними бомбардуваннями Люфтваффе, які перетворили більшу частину міста на руїни.Битва переросла в битву один на один, оскільки обидві сторони спрямували до міста підкріплення.До середини листопада німці дорогою ціною відтіснили радянських захисників у вузькі зони вздовж західного берега річки.19 листопада Червона армія розпочала операцію «Уран», двосторонню атаку, націлену на румунські армії, які захищали фланги 6-ї армії.Фланги країн Осі були розбиті, а 6-а армія була відрізана й оточена в районі Сталінграда.Адольф Гітлер був сповнений рішучості утримати місто будь-якою ціною і заборонив 6-й армії намагатися прорватися;замість цього робилися спроби забезпечити його повітрям і прорвати оточення ззовні.Радянам вдалося позбавити німців можливості поповнювати постачання через повітря, що напружувало німецькі сили до крайньої межі.Незважаючи на це, німецькі війська були сповнені рішучості продовжувати наступ, і важкі бої тривали ще два місяці.2 лютого 1943 року 6-та німецька армія, вичерпавши боєприпаси та продовольство, нарешті капітулювала, зробивши її першою з польових армій Гітлера, яка капітулювала під час Другої світової війни, після п’яти місяців, одного тижня та трьох днів боїв.

Відвідайте магазин

Якщо ви бажаєте підтримати проект HistoryMaps, спробуйте відвідати магазин або Пожертвувати.

Ми цінуємо ваш відгук.Якщо ви виявите будь-яку відсутню, неоднозначну, оманливу, неточну, неправдиву або сумнівну інформацію, будь ласка, повідомте нас.Будь ласка, згадайте конкретну історію та подію, які ви маєте на увазі, поясніть, чому ви вважаєте інформацію невірною, і, якщо можливо, вкажіть джерело (джерела).Якщо ви натрапите на будь-який вміст на нашому сайті, який, на вашу думку, може порушувати захист авторських прав, повідомте нас.Ми зобов’язуємося поважати права інтелектуальної власності та негайно вирішуватимемо будь-які порушені проблеми.Дякую за твою допомогу. Feedback Form